СЛОВОТВІР
Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні слова творяться не довільно, а за певними правилами (законами, моделями). Отже, словотвір - це вчення про словотворення, яке служить збереженню і поповненню словникового складу мови, забезпечуючи процес номінації. Предметом вивчення словотвору є розгляд способів творення слів, класифікація похідних слів з урахуванням їхньої словотвірної структури та словотвірного значення, визначення продуктивності способів словотворення.
Префікс - це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить звичайно для творення слів. Своє словотворче значення префікс виражає, приєднавшись до готового слова, тому похідне слово з префіксом завжди залишається в тій самій частині мови. Префікс надає похідному слову нового значення.
Корінь — основна, єдина обов'язкова для кожного слова морфема, що є носієм його лексичного значення, повторюється у всіх граматичних формах і споріднених словах. Корінь — це центральна частина слова, яка є неподільною частиною споріднених слів, що утворюють словотвірне гніздо.
Суфікс - це значуща частина слова, що стоїть відразу після кореня і служить звичайно для творення слів. Своє словотвірне значення суфікс виражає тільки у зв'язку з кореневою морфемою. Наприклад, суфікси -ець, -ист, -іст утворюють назви осіб чоловічої статі за належністю до організації, партії, політичної чи наукової течії: партієць, ідеаліст. Але в поєднанні з коренями слів, що позначають дії або предмети, утворюють назви осіб за родом діяльності: шити - швець, таксі - таксист, піаніно -піаніст. Суфікси -от(а), -ість, -изн(а), -інь у поєднанні з коренями прикметників, які виражають ознаки або властивості предметів, утворюють назви абстрактних понять: доброта, відважність, крутизна, просторінь.
Закінчення — змiнна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення, а також слугує для зв’язку слiв у словосполученнi й реченнi. Наприклад: у словi лiтнiй закiнчення -iй вказує на чоловiчий рiд, однину, називний вiдмiнок (тобто слово вiдповiдає на питання який?). Усi змiннi слова мають закiнчення. Воно може бути нульовим, якщо не позначається лiтерою i не виражається звуком, але має граматичне значення.
Не мають закiнчення незмiнюванi слова:
- прислiвники (як?): голосно, зранку
- дiєприслiвники (що роблячи? що зробивши?): пишучи, приїхавши
- iнфiнiтив дiєслова (що робити? що зробити?): робити, читати
- незмiнюванi слова iншомовного походження: таксi, бюро